Свідоцтво про підвищення кваліфікації

Пазл. Т.Шевченко

https://learningapps.org/display?v=px7zoy1ca19

Вгадай прізвище

https://learningapps.org/display?v=pzgwrdn1319

Словникова робота

https://learningapps.org/display?v=pikmcyea519

Пам'ятка "Особливості підготовки до написання власного висловлення

Пам'ятка "Особливості підготовки до написання власного висловлення"

Структура висловлення:

• Теза
• 2 - 3 аргументи
• Приклад із художньої літератури чи інших видів мистецтва
• Приклад, що є історичним фактом або випадком із життя
• Висновок

Зміст вашого висловлення перевіряють за шістьома критеріями: теза, аргументи, приклади, висновки, логічність та послідовність викладу думки. Максимальний бал за кожним критерієм - 2 бали= 12 балів (за зміст), за мовленнєве оформлення - 8 балів. Мінімальний обсяг тексту не менше 100 слів ( якщо 99 слів і менше, то оцінюється у 0 балів).

Одразу зауважу, що для написання власного висловлення слід відвести значну кількість часу, бажано 1 годину.

Починаємо з тези, бо саме з неї розпочинається ваше висловлення. Теза - одне або декілька речень, які відображають ваше розуміння порушеної проблеми та ставлення до неї. Це думка, припущення, яке треба довести або спростувати.

Далі переходимо до аргументів. Необхідно, щоб аргументи не дублювали і не суперечили б один одному. Краще писати кожен аргумент із абзацу перед прикладом. Найкраще використовувати мовні аргументи: по - перше, по - друге або із одного боку, із іншого боку.

До кожного з аргументів треба навести приклади. Пам'ятайте. що прикладів має бути два! Один із прикладів повинен бути з худ.літератури або інших видів мистецтва. Приклад має підтверджувати тезу, а аргумент пов'язувати тезу й приклад. Потрібно зазначити автора й назву твору, указати проблему, порушену письменником. Приклад краще починати словами: "Яскравим прикладом на підтвердження моєї думки є..."

Інший приклад повинен стосуватися історії чи життєвого досвіду. Тут варто навести проблемну ситуацію із життя або історичний факт, вказати імена. Цей компонент висловлення можна почати "Наприклад...".

Насамкінець потрібно сформулювати висновок. Пам'ятайте: висновок має послідовно випливати з попередніх міркувань і бути логічно пов'язаним із запропонованою вами тезою. Висновок розпочинайте словом "Отже,..." тощо.

Одним із критеріїв висловлення є логічність і послідовність:

1) 4 абзаци: на початку перед тезою, перед 1- м аргументом із прикладом, перед 2-м аргументом із прикладом, перед висновком;

2) використання вставних слів й словосполучень у кожному структурному елементі свого висловлення;

3) не суперечити самому собі в змісті твору.

• Працюйте над власним висловленням на чернетці в тестовому зошиті.
• Дотримуйтесь норм української орфографії, пунктуації, лексики. граматики та стилістики.
• Перед переписуванням на бланк відповідей перевірте свою чернетку так, ніби ви перевіряєте чужу роботу. Спробуйте пояснити, чому в тому чи іншому місці ви поставили такий розділовий знак.
• Уникайте повторів однакових чи спільнокореневих слів.
• Уникайте нагромадження займенників у межах одного й сусідніх речень.
• Перевірте у вашому тексті, чи немає порушення норм милозвучності.
• Ще раз перевірте наявність і правильність усіх елементів структури.
• Стежте за тим, щоб кожен елемент розпочинався зі вставного слова чи конструкції.
• Перепишіть роботу на бланк відповідей
• Спробуйте писати охайно, розбірливо.
• Ще раз прочитайте написане. За потреби акуратно внесіть виправлення.

 Хай Вам щастить!

Власне висловлення ( зразок )

Життя кожної людини складається по-різному. Часто можна почути: «Така вже доля, що тут вдієш?». Проте одні намагаються щось змінити у своєму житті, інші ж, навпаки, приймають усе таким, яким воно є, і не докладають жодних зусиль для змін. Чи варто коритися долі?

  По – перше, це не так, бо я вважаю, що кожній людині потрібно уяснити, що він хоче в житті зробити, чого досягти. Потрібно «взяти долю у свої руки» і шляхом наполегливої, систематичної роботи над собою зробити своє життя змістовним і потрібним не лише людині, а й суспільству в цілому.

  Яскравим прикладом незламності людського духу є українська письменниця Леся Українка. Хворіючи з 9 років, вона невпинно писала вірші, оповідання, твори до майже останніх днів. У своєму вірші «Contra spem spero!» провідним мотивом було заперечення тужливих настроїв, оптимізм людини у будь – якій ситуації. «Без надії сподіваюсь» було кредо усього її непростого, у постійних муках від хвороби, життя.

  По – друге, мені близькі слова Жан Поля: «Коли руйнується план, немає кращої розради, як на його місці побудувати новий або мати в запасі інший». Треба виробити у собі звичку реагувати на невдачі й неприємності оптимістично. У прикрій ситуації не опускати руки, а навпаки, активно шукати з неї виходу.

  Наприклад, мешканець Кіровоградщини, Олександр Олександрович Чалапчій, під час артеріалістичного обстрілу 28 вересня 2014 року одержав мінно – вибухову травму: відрив кінцівок обох ніг на рівні стегон. Він не почав нарікати на своє життя, а завдяки небайдужим до його болю українцям,  встановив протези ніг та розпочав активне суспільне життя. На компенсацію за інвалідність розпочав власну справу. Олександр каже, що «бізнес йому не потрібен, але вірить, що його досвід надихне інших воїнів, які отримали поранення на війні».

  Отже, події та ситуації, що викликають у нас негативні емоції, мають стати сигналом для переходу до активності, енергійних дій. Не піддавайтеся! Пам’ятайте, що наші успіхи, щастя залежать лише від нас, від нашої оптимістичної життєвої позиції!

Мій улюблений 8 клас!

Дистанційні курси.

I місце! Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика!

Вітаю, Бабич Лілю, ученицю 11 класу Івано - Благодатненського НВК, із зайнятим I місцем у Міжнародному конкурсі з української мови
імені Петра Яцика! 8 грудня 2018 року ти їдеш на область!

III місце! Міжнародний мовно - літературний конкурс імені Тараса Шевченка

Вітаю, Сурняєву Аліну, ученицю 8 класу Івано- Благодатненського НВК, яка 10 листопада 2018 року зайняла III місце у II (районному) етапі Міжнародного мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка! Успіхів тобі, творчих злетів і перемог!!! 

II місце! Міжнародний мовно - літературний конкурс імені Тараса Шевченка!

Вітаю, Бабич Лілю,ученицю 11 класу Івано-Благодатненського НВК, із зайнятим II місцем у II (районному) етапі Міжнародного мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка!

III місце! Всеукраїнська олімпіада з української мови та літератури!

Вітаю Сурняєву Аліну, ученицю 8 - го класу Івано- Благодатненського НВК, із зайнятим III місцем
у II ( районному) етапі Всеукраїнської олімпіади з української мови та літератури!!! Пишаюся тобою! Бажаю нових звершень і перемог! 

Виховна година "Серце віддаю дітям"

Виховна година на тему „Серце віддаю дітям”

Підготувала та провела:

класний керівник 8 класу

Івано – Благодатненського НВК

Переверзєва Оксана Василівна

2018 рік

 

                  

Мета: продовжувати знайомити дітей з життям і творчістю видатного педагога        В.О. Сухомлинського, викликати інтерес до його творів, бажання більше знати, наслідувати позитивні риси героїв прочитаних оповідань, працювати над розвитком мислення, розвивати вміння виділяти в тексті головне. Виховувати почуття доброти, любові та поваги до рідних, друзів, всього народу.

Обладнання: портрет В.О.Сухомлинського, книга В.О.Сухомлинського „Казки  школи під голубим небом”, картки.

Хід заняття.

Девіз заняття

Сказав мудрець:

Живи, добро звершай!

Та нагород за це не вимагай!

Лише в добро і вищу правду віра

Людина відрізняє від мавпи і від звіра.

Хай оживає істина стара –

Людина починається з добра!

ІІ. Вступне слово вчителя.

Сьогоднішнє наше заняття присвячене творчості В.О.Сухомлинського. На уроках та виховних годинах ми вже знайомилися з його творами. Сьогодні ми поглибимо знання про життя і творчість Василя Олександровича Сухомлинського, побачимо, з чого починається людина.

ІІІ. По сторінках  біографії В.Сухомлинського.

Розповіді учнів та вчителя.

 Діти. Народився Василь Олександрович в Україні у 1918 р.

Батько — Олександр Омелянович, орав, працював сто­ляром, робив музичні інструменти.

Мати — Оксана Юдівна, працювала в колгоспі, займа­лася домашнім господарством, а зимовими вечорами роз­повідала казки.

У сім’ї, крім Василя було ще троє дітей. Батьки ніколи не сварилися між собою і не карали своїх дітей. Усі діти сім’ї Сухомлинських обрали професію вчителя.

Змалку в дітей виховували любов до книги.

У діда була велика бібліотека.  Помираючи, свої книги він віддав Василеві. Дід мав особливий вплив на онука. Василь Олександрович згадував: «При зустрічі дід часто любив мені читати. Одягаючи окуляри, посміха­ючись, він говорив: «Сідай ось тут і слухай, я тобі зараз щось цікаве прочитаю». При цьому очі його світилися до­бротою.

Пізніше, вже ставши вчителем, згадуватиме Василь Олександрович дідові слова: «Хто дітей любить, той доб­рий чоловік».

Під час Великої Вітчизняної війни Василь Олек­сандрович став на захист Батьківщини.

Він був двічі поранений, довго лікувався в шпиталі. Але після перемоги повернувся до школи.

Тяжким було в Сухомлинського поранення в руку. Хірурги боялися, що руку треба буде ампутувати. «Ні! Я вчитель!» — в цьому слові було його життя.

Діти, В,О. Сухомлинський - найвідоміший пе­дагог і письменник. Він працював 35 років у школі. Він був учителем і директором школи. Василь Олександрович заслужений вчитель України. Його любили батьки і діти.

Для   молодших   школярів   він   написав   майже   1500 мініатюр-казок. Він був великим письменником і вели­ким педагогом. Міжнародна організація з питань освіти науки і культури ЮНЕСКО оголосила 1998 рік — роком В.О.Сухомлинського.

Людина, — стверджував великий педагог, — народ­жується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пи­линкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний.

Помер Василь Олександрович 2 вересня 1970 року.

Похований він недалеко від школи, де працював.

Вчитель. Зараз ми з вами відвідаємо чарівний світ творчості Василя Олександровича Сухомлинського.

Василь Олександрович дуже любив дітей і написав для них багато-багато цікавих розповідей про ласкаве сонеч­ко і м’яку травичку, про працелюбних мурашок і весело­го метелика, про кращі риси людини, про дітей. В його творах переважає доброта, бо він сам був доброю люди­ною, і хотів, щоб ви, діти, виросли добрими, чуйними, працьовитими, щоб любили тата і маму, свою рідну домівку і нашу велику прекрасну Батьківщину.

Його твори носять виховний характер, тому що це був письменник усім своїм талантом, роботящим умом, всім серцем, педагог за покликанням.

Сьогодні ми ознайомимось із оповіданнями, притчами та казками В.О.Сухомлинського з його книги „Казки школи під голубим небом”.

VІ. Опрацювання оповідань „Важко бути людиною”

1.     1.     Читання оповідань вчителем.

Важко бути  людиною…

    Діти поверталися з лісу. Вони сьогодні ходили в далекий похід. Шлях додому пролягав через невеликий хутірець, що лежить у долині за кілька кілометрів од села. Втомлені, знесилені діти ледве ді­йшли до хутірця. Зайшли в крайню хату,попросили води. З хати вийшла жінка, за нею вибіг маленький хлопчик. Жінка витягла з колодязя води, поставила на стіл серед двору, а сама пішла до хати.   Діти напилися, відпочили на траві. Де й узя­лися  сили.

Відійшли з кілометр від хутірця, Марій­ка   тут   і   згадала:

—  А ми ж не подякували жінці за воду.
Діти зупинилися. Справді, забули подякувати.

– Що ж…,-каже Роман,-це невелика біда. Жінка вже й забула, мабуть. Хіба варто повертатися  через таку дрібницю?

– Варто, -наполягає Марійка. - Хіба тобі самому не соромно перед собою, Ро­мане?

– Роман усміхнувся. Видно, що йому не соромно.

– Ви як хочете,-каже Марійка,-а я   повернуся   й подякую…

– Чому? Скажи, чи ж обов’язково треба це робити?-питає Роман…—Адже ми так  потомилися…

– Бо ми люди… Якби ми були телята, можна   було  б  і   не вертатися…

Вона рушила до хутірця. За нею пішли всі.

Роман постояв хвилину й, зітхнувши, теж   поплівся  за гуртом.

—      Важко бути людиною…-сказав він.

1.     2.     Бесіда по змісту прочитаного.

Звідки поверталися діти?

Куди зайшли і що попросили?

Що забули зробити діти?

Чому це обов’язково потрібно було зробити?

1.     Визначення основної думки оповідання.

V. Робота в парах

Здобувачі освіти діляться на дві групи.

І група – читає і готується до переказу оповідання «А серце тобі нічого не наказало?»

А серце тобі нічого не наказало?

    Андрійко прийшов зі школи й побачив заплакану матір. Він поклав книжки і сів за  стіл. Чекає обіду.

—  А тата відвезли в лікарню,-каже Мати. -Занедужав батько.

Вона ждала, що син занепокоїться, стривожиться. Та син був незворушливий,
спокійний.

Мати великими очима дивилась на Анд­рійка.

– А нам завтра до лісу йти,-каже Андрійко. -Завтра ж неділя. Учителька наказала, щоб усі прийшли до школи о сьомій   ранку.

– Та  куди   ж   ти  підеш   завтра?

– До  лісу…   Як   наказала   вчителька.

– А серце тобі нічого не наказало?-  спитала   мати   й   заплакала.

ІІ група – читає і готується до переказу оповідання „Образливе слово”

Образливе слово

Одного разу Син розсердився і згарячу сказав Матері образливе слово. Заплакала Мати. Схаменувся Син, жаль стало йому Матері. Ночей не спить -  мучить його совість: адже він образив Матір.

Йшли роки. Син-школяр став дорослою людиною. Настав час їхати йому в дале­кий край. Поклонився Син Матері низько до  землі   й   говорить:

— Простіть мене, Мамо, за образливе слово.

—    Прощаю,—Мама сказала й зітхнула.

—    Забудьте, Мамо, що я сказав вам образливе слово.

Задумалась Мати, геть посмутнішала. На її очах з’явились сльози. Каже вона Синові:

—  Хочу забути, Сину, а не можу. Рана від колючки загоїться й сліду не залишиться. А рана від слова заживає, проте слід  глибокий   зостається.

Вчитель. Все своє життя Сухомлинський працював у школі з дітьми. Тому він склав 10 правил: чого не можна робити. Послухайте і запам’ятайте їх.

10 ПРАВИЛ: ЧОГО НЕ МОЖНА РОБИТИ

1 Не можна ледарювати, коли всі працюють,

2 Не можна сміятися над старістю і старими людьми, про старість треба говорити тільки з повагою.

3 Не можна заходити в суперечку з шанованими і до­рослими людьми, особливо зі старшими.

4 Не можна виявляти незадоволення тим,  що в тебе не має якоїсь речі.

5 Не можна допускати, щоб мати давала тобі те, чого вона не бере собі.

6 Не можна робити того, що осуджують старші.

7 Не можна залишати старшу рідну людину одинокою

8 Не можна збиратися в дорогу не спитавши дозволу і поради у старших.

9 Не можна сідати до столу, не запросивши старшого.

10 Не можна сидіти, коли стоїть доросла, особливо літ­ня людина, тим більше жінка.

Вчитель.

Запам’ятали 10 правил «Не можна»?

Про кого ми сьогодні говорили?

Чого вчать нас твори Сухомлинського?

З чого починається людина?

Чого не можна робити?

Картки

Діти повинні жити у світі краси, гри, казки, музики, малюнка, фантазії, творчості.

                  

Серце віддаю дітям.

                           Відкрити в кожній людині творця, поставити її на шлях самобутньої творчої, інтелектуально

повнокровної праці – це завдання стає нині першочерговим у практичній роботі.

   В.О.Сухомлинський

                                                Якщо Ви бажаєте, щоб діти творили, створювали художні образи, перенесіть з вогника своєї творчості хоча б одну іскру в свідомість дитини. Якщо Ви не вмієте творити, або вам здається пустою забавою спуститися до світу дитячих інтересів, - нічого не вийде.

                                                          

Роки дитинства – це перш за все виховання серця. Виховання – це не поєднання заходів і прийомів, а мудре спілкування дорослого з живою душею дитини.

В.О. Сухомлинський

Може, маленька дитина повторює те, що було вже зроблено, створено іншими людьми, але якщо це діяння – плід її власних зусиль, - вона творець; її розумова діяльність – творчість.