Зворотній зв'язок, ваші запитання та виконані завдання відправляйте на мою електронну пошту: lasyrija@gmail.com
або на вайбер 050 138 2423
Понеділок 25.04.2022
1)Українська мова 9 клас
Тема: РМ.34. Текст, структурна організація тексту.
Завдання: 1.Ознайомтесь із поданим матеріалом.
Кожне
наступне речення тексту має доповнювати, уточнювати, розвивати або
спростовувати думку, висловлену в реченні попередньому.
Проте щодо
свого смислового навантаження речення тексту не є рівноцінними. Є такі, що,
відзначаючись відносною самостійністю, несуть найважливішу інформацію - вони називаються автосемантичними
(самозначними). Інші речення допомагають уточнити,
поглибити, конкретизувати зміст
автосемантичного речення.
Для позначення такої групи речень, що
складається з автосемантичного речення і речень, від нього залежних,
лінгвістами пропонувалися різні терміни: компонент тексту, прозаїчна строфа,
надфразова єдність, лінійно-синтаксичний ланцюжок, складна синтаксична єдність.
Найчастіше вживаним є термін складне
синтаксичне ціле (ССЦ). ССЦ є
проміжною ланкою між текстом і реченням.
Таким
чином, складне синтаксичне ціле (ССЦ) – це група
речень, об’єднаних тісним логічним і синтаксичним зв’язком, які являють
собою більш повний у порівнянні з
реченням розвиток думки1.
ССЦ може
виступати компонентом, частиною тексту, але може існувати й самостійно як
мініатюрний художній твір. В окремих
випадках ССЦ може складатися з одного
речення – це можливо тоді, коли в межах одного речення охоплено тему з
підтемами та підсумковою кінцівкою.
Суттєвою ознакою ССЦ є його змістова (тематична) єдність – це означає, що всі речення, що входять до його складу, об’єднані однією мікротемою. Тому межа ССЦ проходить саме в тому місці, де закінчується розвиток мікротеми.
2.Виконайте вправу на закріплення.
Прочитати текст, визначити межі ССЦ. Пояснити, як ви їх визначили. З’ясувати підтему кожного з ССЦ, вказати автосемантичні речення (їх підкреслено).
Кобзар
На п’ятнадцятому році життя Михайло
Кравченко, тяжко захворівши, втратив зір. Щоб заробити
на шматок хліба, сімнадцятирічним він почав вивчати кобзарське мистецтво.
На початку минулого століття з Кравченком
познайомився відомий український
художник і фольклорист Опанас Сластьон, і згодом між ними зав’язалася дружба. Саме Сластьон записав і подав до друку тексти складених кобзарем дум.
Завдяки художнику ми маємо відомості про життя народного співця. Михайло жив у невеликій хаті з сім’єю: дружиною й трьома синами. Щоб
утримувати родину, він, окрім кобзарювання, займався плетенням мотузок, що для
незрячого було невимовно тяжко.
Свої пісні й думи кобзар виконував спочатку
в рідному селі, пізніше подорожував
до Харкова, Києва, Одеси,
Санкт-Петербурга. Слава про кобзаря як про видатного
виконавця розійшлася Україною та за її межами.
Злидні, поневіряння, безперервні вимушені
мандри, підірвавши здоров’я народного митця, дочасно звели його в могилу.
За В.Корнелюком.
Використане джерело: https://www.schoollife.org.ua/strukturna-organizatsiya-budova-tekstu-9-klas-ukrayinska-mova/#google_vignette.
2)Українська мова 11 клас
2. На підставі заголовку до твору визначте його проблему.
Це й буде зміст роботи.
3. Сформулюйте тезу, яка б відображала основну думку твору.
4. Проілюструйте тезу необхідними прикладами або
доказами.
5. З’ясуйте послідовність наведення аргументів (доказів).
6. Уживайте вставні слова і словосполучення: на мою
думку, до речі, на жаль, по-моєму, отже, наприклад, таким чином; речення: «Я
вважаю», «Мені здається», які виступають засобами зв’язку між частинами
роздуму.
7. Висновки, аргументи (докази) намагайтеся виділяти в
окремі абзаци.
8. Перевірте написане, виправте помилки.
II. Перелік тем:
o
Чи варто за добро відповідати жорстокістю»
(за твором Л. Пономаренко «Гер переможений»).
o
«Чи заздрю я щастю Павлуся» (За твором О.
Стороженка «Скарб»).
o «Хто доброго чоловіка минає, той щастя не
має» (за твором Б. Лепкого «Мишка»).
o
«Яким я уявляю людське щастя».
o
«Істинні та фальшиві цінності в житті
людини»
o
«Від чого залежить мій власний вибір».
III. Напишіть контрольний твір.
У ССЦ виділяють зачин (початок думки, теми), розгортання думки чи повідомлення (розвиток, виклад теми) і кінцівку (підсумок сказаного). Зачин зосереджується в першому реченні, яке є найбільш самостійним і може навіть виділятися в окремий абзац, хоч і не завжди: іноді воно без наступних речень може бути й незрозумілим. Трапляється, що суть зачину викладається лише в якійсь частині першого речення або ж у двох реченнях. Зачин містить думку в найзагальнішому вигляді і становить основу для подальшого викладу. У розгортанні наступні речення послідовно розвивають чи пояснюють думку, що міститься в зачині. У кінцівці міститься підсумок усього вислову (теми) із погляду як змісту, так і синтаксичної структури. Проте кінцівки може не бути, якщо, наприклад, дане ССЦ входить до складу більшої синтаксичної цілісності.
До складу тексту поряд із ССЦ можуть входити й окремі речення (коли одне таке речення охоплює зміст якоїсь підтеми тексту).
ССЦ не слід ототожнювати з абзацом. Здебільшого ССЦ збігається з абзацом, але необов’язково. Так, одне ССЦ може охоплювати два чи й три абзаци і, навпаки, в абзаці може бути кілька ССЦ. Абзац і ССЦ — це різнорівневі категорії, які ґрунтуються на різних засадах: абзац — на композиційно-стилістичних, ССЦ — на синтаксичних, структурно-семантичних.
Основними засобами синтаксичного об’єднання речень у ССЦ є:
1) особові і вказівні займенники, займенникові прислівники (він, ти, ви, хто, його, це, так, тут, там, тод і та ін.);
2) лексичні повтори, що підкреслюють значення виділених слів у тексті;
3) однакові видо-часові і способові форми дієслів-присудків;
4) єднальні та протиставні сполучники (і, та, а, але, проте та ін.);
5) сполучники з приєднувальним значенням (також, і навіть, та й, та ще й);
6) частки(лише, тільки, немов, ніби, і, не, а, от тощо);
7) неповнота окремих речень та деякі інші засоби.
Залежно від способу зв’язку між реченнями, що входять до ССЦ, виокремлюють три основні структурні типи ССЦ: із ланцюжковим, паралельним і змішаним зв’язком. При ланцюжковому зв’язку речень, що входять до ССЦ, кожне наступне речення розкриває, уточнює, доповнює зміст попереднього, і в такий спосіб здійснюється розгортання думки, відбувається її рух. Засобами зв’язку між реченнями цього структурного типу ССЦ зазвичай виступають займенники, повтори слів, займенникові прислівники тощо. Василь Стус — людина рідкісної моральної обдарованості, голос сумління у світі розхитаних і розмитих понять честі, правди, порядності. Він зберіг свій стиль до кінця. І це було основою його трагедії. Він ніс даровану йому іскру Божу з гідністю й лицарською одвагою, не згинаючись і не обминаючи. На такій дорозі поети гинуть. (Є. Сверстюк).
При паралельному зв’язку речень усі повідомлення однаково доповнюють думку, висловлену в зачині, називають одночасні, рівноправні явища. Такі речення переважно однорідні за складом, однакові чи подібні за будовою, зв’язки між ними схожі на зв’язки між частинами складносурядних і безсполучникових складних речень з однотипними частинами. Засобами зв’язку звичайно виступають однакові видо- часові форми дієслів-присудків. Такі ССЦ використовуються переважно для опису послідовних, незалежних один від одного подій чи картин, а також одночасних дій, явищ. Над темним безмежжям лісів, які з усього боку затуляли небокрай, сходив весняний ранок. У повітрі чути було пахощі листя, що за кілька днів розпустилося з набубнявілих бруньок, і молодої, покропленої росою трави. Біля струмків, ще повноводих від весняної повені, золотилося латаття, мов коштовне гаптування на зеленому килимі. Перед сходом сонця панувала врочиста тиша (Ю. Крашевський).
Ланцюжковий і паралельний зв’язки можуть поєднуватися в межах одного ССЦ, утворюючи змішаний тип зв’язку речень, як, наприклад, у ССЦ Жовтень — другий місяць осені. Назва його пов’язана з кольором, що переважає в цей час у природі. Виблискують у небесній сині жовтою різьбою берези. Святковими у своїй красі стоять золотаво-червоні клени. Пагорби й схили відсвічують багряно- жовто-золотистими барвами (А. Волкова), де перше й друге речення пов’язані ланцюжковим зв’язком, а третє, четверте і п’яте — паралельним.
Використане джерело: https://subject.com.ua/ukrmova/dovidnik/287.html.
6) Українська література 9 клас
Немає коментарів:
Дописати коментар